фабіанець
ФАБІАНЕЦЬ, нця, ч. Прихильник, послідовник фабіанства. Обіч громадяться, мчаться в безвихідь Тіні прадавніх століть. Ось вони - Герцоги, лорди, дільці, фабіанці (Бажан, Роки, 1957, 204).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фабіанець | фабіанці |
Родовий | фабіанця | фабіанців |
Давальний | фабіанцеві, фабіанцю | фабіанцям |
Знахідний | фабіанця | фабіанців |
Орудний | фабіанцем | фабіанцями |
Місцевий | на/у фабіанці, фабіанцеві | на/у фабіанцях |
Кличний | фабіанцю | фабіанці |