фенобарбітал
ФЕНОБАРБІТАЛ, -у, ч. Лікарський препарат, який уживається як заспокійливий, снодійний і протисудомний засіб; люмінал; застосовується при епілепсії, хореї, спастичних паралічах, судинних спазмах, еклампсії, станах нервового збудження, порушеннях сну та ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фенобарбітал | фенобарбітали |
Родовий | фенобарбіталу | фенобарбіталів |
Давальний | фенобарбіталові, фенобарбіталу | фенобарбіталам |
Знахідний | фенобарбітал | фенобарбітали |
Орудний | фенобарбіталом | фенобарбіталами |
Місцевий | на/у фенобарбіталі | на/у фенобарбіталах |
Кличний | фенобарбітале | фенобарбітали |