фривольний
ФРИВОЛЬНИЙ, а, е. Легковажний, не зовсім пристойний. Я ж благав її, мадам. Ох, простіть, я не фривольний Гетеанець, я належу До моїх поетів швабських... (Л. Укр., IV, 1954, 186); Так поважно настроєний поет [М. Філянський] через 20 сторін впадає однак у доволі фривольний тон (Коцюб., III, 1956, 24); Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав йому рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (Гончар, III, 1959, 108).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фривольний | фривольна | фривольне | фривольні |
Родовий | фривольного | фривольної | фривольного | фривольних |
Давальний | фривольному | фривольній | фривольному | фривольним |
Знахідний | фривольний, фривольного | фривольну | фривольне | фривольні, фривольних |
Орудний | фривольним | фривольною | фривольним | фривольними |
Місцевий | на/у фривольному, фривольнім | на/у фривольній | на/у фривольному, фривольнім | на/у фривольних |