фініфть
ФІНІФТЬ, і, ж. Емаль, якою покривають візерунки на металевих виробах та фарфорі. Великого поширення на Україні набувають з кінця XVII ст. живописні емалі, які відомі в Києві під назвою фініфть (Укр. золотарство.., 1970, 38); // перев. мн. Металеві вироби, оздоблені такою емаллю. Українські фініфті відзначаються великою мальовничістю, яскравістю (Укр. золотарство.., 1970, 38); // Техніка виготовлення таких виробів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фініфть | фініфті |
Родовий | фініфті, фініфти | фініфтей |
Давальний | фініфті | фініфтям |
Знахідний | фініфть | фініфті |
Орудний | фініфтю | фініфтями |
Місцевий | на/у фініфті | на/у фініфтях |
Кличний | фініфте | фініфті |