харчати
ХАРЧАТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. Те саме, що хрипіти. Переляканий осавула тільки харчав під Кавуном (Н.-Лев., II, 1956, 203); Гошка прибичовує його [теля] коло полудрабка так, що воно харчить і крутить головою.- Попусти,- просить Йонька,- задавиться (Тют., Вир, 1964, 517); - Занедужав чоловік, третій день груди заложило, харчить, стогне, в жару качається (Горд., II, 1959, 282); *Образно. Міни харчали, як люті пси, і шматували воду, піднімали до темного неба чудернацькі смерчі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 237); // Говорити з хрипом, сиплим голосом. - В камеру! В камеру! - харчить Геллерфорт. Поліцаї хапають Тамару з ослона і тягнуть до порога (Хижняк, Тамара, 1959, 148).
2. Видавати хриплі звуки при диханні під час сну; хропти. Зосталися самі п'яниці. Той харчав, звалившись під лавкою; той сидів, обпершись спиною об косяк вікна (Мирний, І, 1949, 259); Рудий, бородатий єврей спав, схиливши голову на груди, аж харчав (Вас., І, 1959, 188).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчу | харчимо |
2 особа | харчиш | харчите |
3 особа | харчить | харчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчатиму | харчатимемо |
2 особа | харчатимеш | харчатимете |
3 особа | харчатиме | харчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | харчав | харчали |
Жіночий рід | харчала | |
Середній рід | харчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | харчімо | |
2 особа | харчи | харчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | харчачи | |
Минулий час | харчавши |