хвалити
ХВАЛИТИ, хвалю, хвалиш, недок., перех. і без додатка. 1. Висловлювати похвалу, схвалення кому-, чому-небудь. - Чи добрі ж хазяїни Балаші? Чи мають худобу? - питала мати.- Та там такі робочі люди, що в нас у Семигорах і нема таких,- хвалив Лаврін (Н.-Лев., II, 1956, 315); Мельникова донька прийшла додому і жила тепер у великій славі. Дуже її хвалили за те, що допомогла зруйнувати розбійницьке гніздо (Три золоті сл., 1968, 136); - Справжня господиня! - спробувавши галушки, хвалить батько дочку, а та лукаво посміюється: - Що я не зварю і як я не зварю, ви все хвалите. Видно, добре за вами нашій мамі жилося (Стельмах, II, 1962, 105); Ольга Карлівна дуже рідко хвалила, і тому кожна її похвала розцінювалася дорожче «відмінних» оцінок, поставлених деякими вчителями... (Коп., Десятикласники, 1938, 117).
2. Звеличувати, прославляти. Якби ви знали, паничі, Де люди плачуть живучи То ви б елегій не творили Та марне бога б не хвалили, На наші сльози сміючись (Шевч., II, 1963, 252); -Їхні попи співають і чорними устами хвалять господа бога, а на ризах в них кров... людська кров... (Коцюб., II, 1955, 177); Ясного Агні для вас викликаю, господаря люду, ми його хвалимо в гімнах (Л. Укр., IV, 1954, 282).
◇ Жити та (і) бога (долю, доленьку) хвалити - жити, будучи задоволеним своїм становищем. - Тут би тілько жити та бога хвалити, а вона візьми та й умри! - гомоніли люди (Мирний, IV, 1955, 229); - Тобі, дочко, тільки жити та бога хвалити (Н.-Лев., III, 1956, 349); Лисиця так Сові казала: - От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити (Гл., Вибр., 1957, 165); Хвалити бога: а) див. бог; б) (у знач. присудк. сл.) добре, гаразд. - Ну, хвалить бога, що в князя є вино! - гукнув Потоцький, зирнувши на столи, заставлені бутлями з горілкою та винами (Н.-Лев., VII, 1966, 80); - А-а-а, чумаченько..,- мертво проскрипів Гарматій.- Як ся маєш? - Хвалити бога (Стельмах, І, 1962, 330); Хвалити долю - те саме, що Хвалити бога. - Живенькі-здоровенькі? - Та нічого - кажу,- хвалити долю! Все гаразд (Вишня, І, 1956, 288).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хвалю | хвалимо |
2 особа | хвалиш | хвалите |
3 особа | хвалить | хвалять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хвалитиму | хвалитимемо |
2 особа | хвалитимеш | хвалитимете |
3 особа | хвалитиме | хвалитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хвалив | хвалили |
Жіночий рід | хвалила | |
Середній рід | хвалило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хвалімо | |
2 особа | хвали | хваліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хвалячи | |
Минулий час | хваливши |