хилитати
ХИЛИТАТИ, аю, аєш, недок., перех. Те саме, що хитати. А бідна Марта зітхала - їй уже не було на кого покинути дитину - і бралася хилитати колиску (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 109); Чую я, щось стукотить та скрипить: певно, вітер хилитає вір'я та ворота (Н.-Лев., VII, 1966, 269); Ще одну сосну ми здибали. На камені гірському стоїть вона, і вітри її хилитають на всі боки (Ю. Янов., II, 1958, 126); Асуар дивно здригнувся, вийшов на середину камери і вдивився в загратоване віконце, що блимало, ніби за ним хилитали чарівним ліхтарем (Ірчан, II, 1958, 93); *Образно. Дзвони хилитали дрібненьку мряку, бились і розривались, а в пітьмі драгліла юрма (Коцюб., II, 1955, 86).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хилитаю | хилитаємо |
2 особа | хилитаєш | хилитаєте |
3 особа | хилитає | хилитають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хилитатиму | хилитатимемо |
2 особа | хилитатимеш | хилитатимете |
3 особа | хилитатиме | хилитатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хилитав | хилитали |
Жіночий рід | хилитала | |
Середній рід | хилитало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хилитаймо | |
2 особа | хилитай | хилитайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хилитаючи | |
Минулий час | хилитавши |