химорода
ХИМОРОДА, и, ж., заст. 1. Дивацтво, вигадка. [Павло:] Ет! Одним ви миром мазані: обтешетесь зверху тією культурою, приберетеся в ідеальні химороди та й красуєтесь; а дмухни тільки на вас, подряпай трішки,- то такі ж жироїди в грунті! (Стар., Вибр., 1959, 180).
◇ Химороди гнати: а) химерити; б) чаклувати. Я її раз поспитала на самоті: - У тебе єсть щось важке на серці? Скажи мені.- Тепер,- каже,- піст, дак чого ж химороди гнати! (Барв., Опов.., 1902, 109); Химороду химородити див. химородити.
2. перев. мн. Те саме, що чаклунство. Хазяїн лежить у перинах і розказує їм: - Ви,- каже,- на одинця ніколи не нападайте. Один ніколи так спроста не поїде, а непремінно [неодмінно] з якими-небудь химородами (Барв., Опов.., 1902, 326).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | химорода | химороди |
Родовий | химороди | химород |
Давальний | химороді | химородам |
Знахідний | химороду | химороди |
Орудний | химородою | химородами |
Місцевий | на/у химороді | на/у химородах |
Кличний | химородо | химороди |