хисткість
ХИСТКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до хисткий1 1, 3. Зовсім чоловік переродився, зникла ота його невпевненість, хисткість, йде рівно, ступає твердо, навіть палицю свою під рукою несе (Збан., Сеспель, 1961, 129); Чому ще сьогодні вранці він сам не зрозумів хисткість своїх передбачень? (Рибак, Час.., 1960, 733); Андрій зрозумів хисткість становища, у яке потрапила його наречена - без друзів, без знайомих, у чужих місцях (Дмит., Наречена, 1959, 165).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хисткість | хисткості |
Родовий | хисткості, хисткости | хисткостей |
Давальний | хисткості | хисткостям |
Знахідний | хисткість | хисткості |
Орудний | хисткістю | хисткостями |
Місцевий | на/у хисткості | на/у хисткостях |
Кличний | хисткосте | хисткості |