хлопча
ХЛОПЧА, ати, с. Зменш.-пестл. до хлопець 1. Як же хлопча узялось за письмо і стало не спотикаючись читати аж по верхам [верхах], батько.. віддав хлопця у науку до дяка (Кв.-Осн., II, 1956, 481); В садочку біля лавочки Копається хлопча (Перв., Райдуга.., 1960, 15); Хлопча.. дивилося вслід чужинцеві (Досв., Гюлле, 1901, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлопча | хлопчата |
Родовий | хлопчати | хлопчат |
Давальний | хлопчаті | хлопчатам |
Знахідний | хлопча | хлопчат |
Орудний | хлопчам | хлопчатами |
Місцевий | на/у хлопчаті | на/у хлопчатах |
Кличний | хлопча | хлопчата |