хлюпатися
ХЛЮПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. Те саме, що хлюпати 1. На палубі стоїть бочка, в ній хлюпається вода, коли хвиля гойдає корабель (Ю. Янов., II, 1958, 148); Під ногами тихо, воркітливо хлюпались ніжні хвилі річки (Збан., Малин. дзвін, 1958, 152); *Образно. Куди не глянь, як море, хлюпаються хліба... (Головко, II, 1957, 517); Шалена злоба аж хлюпалась у округлих очах Юхрима (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 176).
2. Бовтатися, купатися, плавати, бризкатись у воді або в іншій рідині, викликаючи плескіт. Та й стане хлюпатися [Матвій] у дьогтеві, як мала дитина у калюжі. Що то, як чоловік у щасті та у радості (Кв.-Осн., II, 1956, 14); Я сидів і задивився.. на чорних циганчат, що хлюпались нанизу в воді (Н.-Лев., VII, 1966, 290); Сто тисяч качок плещуться, хлюпаються, кахкають в руслі старого Псла (Літ. газ., 22.IX 1961, 1); // Щось роблячи чи миючи в воді, викликати її плескіт. Чую - посудом цокотить [Параска], воду з самовара наточує, бовтає нею, хлюпається (Мирний, IV, 1955, 355); - Коли освіжишся такою холодною водою,- говорив, хлюпаючись, Тарас,- то і робота йде краще (Мокр., Острів.., 1961, 63).
3. Виливатися, розливатися звідкись від рвучкого поштовху, похитування. Люта й налякана, вона бігла, придержуючи відра, щоб вода не хлюпалась (Коцюб., І, 1955, 272); *Образно. - Подумають усі, що й справді твоя голова переповнена розумом так, що аж хлюпається (Досв., Вибр., 1959, 260).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлюпаюся | хлюпаємося |
2 особа | хлюпаєшся | хлюпаєтеся |
3 особа | хлюпається | хлюпаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлюпатимуся | хлюпатимемося |
2 особа | хлюпатимешся | хлюпатиметеся |
3 особа | хлюпатиметься | хлюпатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хлюпався | хлюпалися |
Жіночий рід | хлюпалася | |
Середній рід | хлюпалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлюпаймося | |
2 особа | хлюпайся | хлюпайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хлюпаючись | |
Минулий час | хлюпавшись |