хлібороб
ХЛІБОРОБ, а, ч. Селянин, який займається хліборобством. - А чи не знаєте там коваля Ляща? - Ляща? Який же то коваль Лящ? Ні, серце, не знаю й не чула. Є в нас Лящі, так то не ковалі, а так собі хлібороби, як і ми (Вовчок, І, 1955, 8); Гарно тобі, любо, весело! ..Недаром в таку годину - аби неділя або яке свято - хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись! (Мирний, І, 1949, 125); Були хлібороби батько й мати, що весь вік творили хліб і мед для людей (Довж., І, 1958, 325).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлібороб | хлібороби |
Родовий | хлібороба | хліборобів |
Давальний | хліборобові, хліборобу | хліборобам |
Знахідний | хлібороба | хліборобів |
Орудний | хліборобом | хліборобами |
Місцевий | на/у хліборобі, хліборобові | на/у хліборобах |
Кличний | хліборобе | хлібороби |
хліборобити
ХЛІБОРОБИТИ, блю, биш; мн. хлібороблять; недок. Займатися хліборобством (у 1 знач.). Влітку Панько хліборобив, а взимку заробляв по шахтах (Гр., І, 1963, 368); Як він безмежно любить цю рідну землю, де вік хліборобили його дід і батько (Гур., Новели, 1951, 39); Остап найстарший був, то вже ж не кому і в поміч матері стати - йому. Буде хліборобити (Головко, II, 1957, 209).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хлібороблю | хліборобимо |
2 особа | хліборобиш | хліборобите |
3 особа | хліборобить | хлібороблять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хліборобитиму | хліборобитимемо |
2 особа | хліборобитимеш | хліборобитимете |
3 особа | хліборобитиме | хліборобитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хліборобив | хліборобили |
Жіночий рід | хліборобила | |
Середній рід | хліборобило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хліборобмо | |
2 особа | хлібороб | хліборобте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хлібороблячи | |
Минулий час | хліборобивши |