ходьба
ХОДЬБА, и, ж. Те саме, що ходіння. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Кв.-Осн., II, 1956, 458); Вона до гетьмана підходить, і од ходьби вбрання шумить... (Сос., І, 1957, 382); Ходьба втомлювала і заспокоювала Юрка (Тулуб, Людолови, II, 1957, 323).
Спортивна ходьба - вид легкої атлетики, який полягає в ходінні швидким темпом на довгі дистанції (10-50 км). Іван Петрович Погребняк по праву вважається піонером спортивної ходьби (Веч. Київ, 11.Х 1967, 2); Ходьба на лижах - катання на лижах. Зміцнити здоров'я може ходьба на лижах (Логіка, 1953, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ходьба | ходьби |
Родовий | ходьби | ходьб |
Давальний | ходьбі | ходьбам |
Знахідний | ходьбу | ходьби |
Орудний | ходьбою | ходьбами |
Місцевий | на/у ходьбі | на/у ходьбах |
Кличний | ходьбо | ходьби |