хопта
ХОПТА, и, ж., діал. Бур'ян. Дівчина встала рано, рано: - Піду я в поле, мамо, мамо! ..Годі сидіти дома тута: Глушить пшеницю хопта люта (Фр., X, 1954, 74); Земля стогне, пісна, безсила, подерта на латочки. І замість покорму дає свою кров. Не хліб, а кукіль родить, будяки, хопту. Годуйся!.. (Коцюб., II, 1955, 36); Б'є сапка приплесканий темний корж землі, дзвенить на грудді, огортається сухим сірим димом, підтинає хопту (Стельмах, II, 1962, 407).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хопта | хопти |
Родовий | хопти | хопт |
Давальний | хопті | хоптам |
Знахідний | хопту | хопти |
Орудний | хоптою | хоптами |
Місцевий | на/у хопті | на/у хоптах |
Кличний | хопто | хопти |