хорошити
ХОРОШИТИ, шу, шиш, недок., перех., розм. Підправляючи, пригладжуючи і т. ін., надавати чому-небудь кращого, привабливішого вигляду; чепурити, причепурювати. Маляр Похлебко був нікчемний, а багатий; Радько був гарний, та обшарпаний ходив; Радько не вмів підмалювати; Похлебко із усіх патрети [портрети] - хорошив (Бор., Тв., 1957, 177).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хорошу | хорошимо |
2 особа | хорошиш | хорошите |
3 особа | хорошить | хорошать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хорошитиму | хорошитимемо |
2 особа | хорошитимеш | хорошитимете |
3 особа | хорошитиме | хорошитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хорошив | хорошили |
Жіночий рід | хорошила | |
Середній рід | хорошило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хорошімо | |
2 особа | хороши | хорошіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | хорошачи | |
Минулий час | хорошивши |