хребтина
ХРЕБТИНА, и, ж., розм. Те саме, що хребет 1, 2. А Лев хребтину доїдає І так йому [Вовкові] відповідає: - Чи бач, який лихий трапунок: Клянусь, не знав, пробач, Що це тобі від друга подарунок! (Год., Заяча математ., 1961, 145); В його, опріч латаної свитини, була й торбина, а там лежала.. про смерть чиста сорочка, а друга на хребтині (Барв., Опов.., 1902, 354); Часто, коли його заставляли лізти по снігу поповзом чи бігати в атаку.., він хоч і робив це сумлінно, проте в душі сміявся і сам із себе, і з інших, а особливо з Марка, у якого голова рила сніг, а хребтина випиралася в небо (Тют., Вир, 1964, 488).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хребтина | хребтини |
Родовий | хребтини | хребтин |
Давальний | хребтині | хребтинам |
Знахідний | хребтину | хребтини |
Орудний | хребтиною | хребтинами |
Місцевий | на/у хребтині | на/у хребтинах |
Кличний | хребтино | хребтини |