хромувальник
ХРОМУВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається хромуванням.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хромувальник | хромувальники |
Родовий | хромувальника | хромувальників |
Давальний | хромувальникові, хромувальнику | хромувальникам |
Знахідний | хромувальника | хромувальників |
Орудний | хромувальником | хромувальниками |
Місцевий | на/у хромувальнику, хромувальникові | на/у хромувальниках |
Кличний | хромувальнику | хромувальники |