хронотоп
ХРОНОТОП, -у, ч. Нероздільна єдність часу і простору. // Категорія простору і часу у художніх, літописних і т. ін. творах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хронотоп | хронотопи |
Родовий | хронотопу | хронотопів |
Давальний | хронотопові, хронотопу | хронотопам |
Знахідний | хронотоп | хронотопи |
Орудний | хронотопом | хронотопами |
Місцевий | на/у хронотопі | на/у хронотопах |
Кличний | хронотопе | хронотопи |