хупавий
ХУПАВИЙ, а, е, діал. Красивий. З-за мережаних заслон В розколисаній уяві Мріють образи ласкаві, Ніжні, лагідні, хупаві... (Вороний, Вибр., 1959, 75); Не літає тут хупава птиця, що спішить за гори й океан (Тер., Ужинок, 1946, 154); // Нарядний, ошатний. Натомість чекають Андрона.. дівчата в хупавих черевичках (Донч., Зоряна фортеця, 1933, 19); // Тендітний, ніжний, гарний (про людину). Поля виглядала дійсно принцесою з казки. Вона була хупава, тонка і бліда (Ю. Янов., II, 1958, 105); Іван Бриль ще раз ковзнув зневажливим поглядом по тендітному, хупавому дівчатку перед ним (Смолич, Мир.., 1958, 7); Письменник довгим задумливим поглядом провів хупаву постать племінниці (Крот., Сини.., 1948, 251); - Поволі, мазухо,- мисочку виб'єш, - підіймає [Свирид Яковлевич] однією рукою хупаве тіло дитини (Стельмах, II, 1962, 104); // Чепурний, охайний. А мені б тільки зуміти отак своє відстояти Плідно і гордо, задумано і незворушно, Щоб ластівки могли гнізда хупаві Ліпити з землі і золотої соломи На моїх дикуватих плечах... (Драч, Поезії, 1967, 175).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хупавий | хупава | хупаве | хупаві |
Родовий | хупавого | хупавої | хупавого | хупавих |
Давальний | хупавому | хупавій | хупавому | хупавим |
Знахідний | хупавий, хупавого | хупаву | хупаве | хупаві, хупавих |
Орудний | хупавим | хупавою | хупавим | хупавими |
Місцевий | на/у хупавому, хупавім | на/у хупавій | на/у хупавому, хупавім | на/у хупавих |