хурделя
ХУРДЕЛЯ, і, ж., рідко. Те саме, що хуртовина 1. Таджик прикипів на сідлі,- В свистючих хурделях, в гудучій негоді До міста він мчить звіддалі (Бажан, Роки, 1957, 201); Розчинилися двері - ой леле! Значить, справдились мамині сни. На порозі в снігу, у хурделі - Це ж наш тато приїхав з війни! (Бичко, Вогнище, 1959, 104).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хурделя | хурделі |
Родовий | хурделі | хурдель |
Давальний | хурделі | хурделям |
Знахідний | хурделю | хурделі |
Орудний | хурделею | хурделями |
Місцевий | на/у хурделі | на/у хурделях |
Кличний | хурделе | хурделі |