хутірок
ХУТІРОК, рідше ХУТОРОК, рка, ч. Зменш.-пестл. до хутір. На полі огонь блищить: Між заметами стоїть Хутірок чималий (Бор., Тв., 1957, 64); По той бік.. синіли невеличкі ліски, чорніли хуторки (Мирний, І, 1954, 256).
◇ Сидіти (сісти, жити) хутірком (хуторком) - те саме, що Сидіти хутором (див. хутір). Виписавсь [панотець] із куреня, сів хуторком... і господарство, і ху-добчину [худібчину] завів (П. Куліш, Вибр., 1969, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хутірок | хутірки |
Родовий | хутірка | хутірків |
Давальний | хутіркові, хутірку | хутіркам |
Знахідний | хутірок | хутірки |
Орудний | хутірком | хутірками |
Місцевий | на/у хутірку | на/у хутірках |
Кличний | хутірку | хутірки |