цвинтарний
ЦВИНТАРНИЙ, а, е. Прикм. до цвинтар. Кидається [Петро].., перелазить через цвинтарний штахет і прожогом летить з гори (Вас., II, 1959, 119); Мар'ян хотів був знову повернутись на кладовище, але передумав і пішов не до цвинтарної, а до проданої землі (Стельмах, І, 1962, 177); Цвинтарним холодом війнуло на Катрю (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 290).
◇ Цвинтарна тиша - мертва, зловісна, моторошна тиша; тихо, як на цвинтарі. Могилки, порослі бур'янами, похилені хрести, спалені дерева і якась особлива цвинтарна тиша неприємно вразили Корольова (Шиян, Магістраль, 1934, 7); Цвинтарне ложе див. ложе1.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цвинтарний | цвинтарна | цвинтарне | цвинтарні |
Родовий | цвинтарного | цвинтарної | цвинтарного | цвинтарних |
Давальний | цвинтарному | цвинтарній | цвинтарному | цвинтарним |
Знахідний | цвинтарний, цвинтарного | цвинтарну | цвинтарне | цвинтарні, цвинтарних |
Орудний | цвинтарним | цвинтарною | цвинтарним | цвинтарними |
Місцевий | на/у цвинтарному, цвинтарнім | на/у цвинтарній | на/у цвинтарному, цвинтарнім | на/у цвинтарних |