цвіркати
ЦВІРКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Те саме, що цвірінькати 1, 2. - Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня й доктор виїжджають позавтра вже зовсім! - Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають (Коб., III, 1956, 240); Цвіркає у запічку цвіркун (Кол., Терен.., 1959, 19); В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель (Кач., I, 1958, 395).
2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною (Мик., Повісті.., 1956, 139).
3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
◇ Цвіркати в очі (в вічі) - те саме, що Цвікати в очі (в вічі) (див. цвікати). Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали (Кач., II, 1958, 108); Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (Кучер, Прощай.., 1957, 81).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвіркаю | цвіркаємо |
2 особа | цвіркаєш | цвіркаєте |
3 особа | цвіркає | цвіркають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвіркатиму | цвіркатимемо |
2 особа | цвіркатимеш | цвіркатимете |
3 особа | цвіркатиме | цвіркатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цвіркав | цвіркали |
Жіночий рід | цвіркала | |
Середній рід | цвіркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвіркаймо | |
2 особа | цвіркай | цвіркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цвіркаючи | |
Минулий час | цвіркавши |