цементник
ЦЕМЕНТНИК, а, ч. Працівник цементної промисловості. Ешелон надпланової продукції для сільських новобудов - такий трудовий подарунок дніпродзержин-ських цементників наступному святу Жовтня (Роб. газ., 10.Х 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цементник | цементники |
Родовий | цементника | цементників |
Давальний | цементникові, цементнику | цементникам |
Знахідний | цементника | цементників |
Орудний | цементником | цементниками |
Місцевий | на/у цементнику, цементникові | на/у цементниках |
Кличний | цементнику | цементники |