центричний
ЦЕНТРИЧНИЙ, а, е, спец. Який має вигляд ротонди; круглий (про форму будівлі, елемент орнаменту і т. ін. ). Центрична висотна композиція споруди, багатий декор фасадів профільованими пілястрами.. виділяли білгородський собор серед інших споруд тих часів (Образотв. мист., I, 1970, 33); Зміни в малюнках рельєфних кахлів характеризувалися переходом від центричних до пишніших арабескових мотивів (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | центричний | центрична | центричне | центричні |
Родовий | центричного | центричної | центричного | центричних |
Давальний | центричному | центричній | центричному | центричним |
Знахідний | центричний, центричного | центричну | центричне | центричні, центричних |
Орудний | центричним | центричною | центричним | центричними |
Місцевий | на/у центричному, центричнім | на/у центричній | на/у центричному, центричнім | на/у центричних |