цератовий
ЦЕРАТОВИЙ, а, е. Прикм. до церата. Сонце запалило криваві вогні на цератовім брилі Семена (Коцюб., II, 1955, 378); У своєму кабінетику, на цератовому дивані, спав Коляда (Зар., На.. світі, 1967, 101); Шульга сів знову на канапу, запустив руку за борт піджака, дістав записну книжку у цератовій палітурці (Рибак, Час.., 1960, 105).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цератовий | цератова | цератове | цератові |
Родовий | цератового | цератової | цератового | цератових |
Давальний | цератовому | цератовій | цератовому | цератовим |
Знахідний | цератовий, цератового | цератову | цератове | цератові, цератових |
Орудний | цератовим | цератовою | цератовим | цератовими |
Місцевий | на/у цератовому, цератовім | на/у цератовій | на/у цератовому, цератовім | на/у цератових |