цехін
ЦЕХІН, а, ч. Старовинна венеціанська золота монета (різновид золотого дуката), яка була в обігу і в деяких інших країнах (перев. Європи). Максим Кривоніс уніс до хати торбу з грішми і сказав: - Тут тобі, пане Трохиме, і арабські цехіни, і гішпанські [іспанські] реали, биті таляри і червінці (Панч, Гомон. Україна, 1954, 157).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цехін | цехіни |
Родовий | цехіна | цехінів |
Давальний | цехінові, цехіну | цехінам |
Знахідний | цехін | цехіни |
Орудний | цехіном | цехінами |
Місцевий | на/у цехіні | на/у цехінах |
Кличний | цехіне | цехіни |