цитькати
ЦИТЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Закликати до мовчання, тиші, забороняти галасувати, кричати і т. ін., вимовляючи слово «цить». Іноді пробігали пустотливі діти, тоді хтось суворо цитькав на них і вони перелякано замовкали (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38); Всі слухали дуже уважно і цитькали на інших, коли ті пробували щось промовити абощо (Сміл., Сашко, 1957, 231).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цитькаю | цитькаємо |
2 особа | цитькаєш | цитькаєте |
3 особа | цитькає | цитькають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цитькатиму | цитькатимемо |
2 особа | цитькатимеш | цитькатимете |
3 особа | цитькатиме | цитькатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цитькав | цитькали |
Жіночий рід | цитькала | |
Середній рід | цитькало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цитькаймо | |
2 особа | цитькай | цитькайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цитькаючи | |
Минулий час | цитькавши |