цокотушка
ЦОКОТУШКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до цокотуха. [Гострохвостий:] Ой кумки мої, голубки мої, цокотушки мої! От пиріжки, так пиріжки у Горпини Корніївни! Не дурно вас тут повнісінька хата! Знаєте й ви, де раки зимують! (Н.-Лев., II, 1956, 502).
2. розм. Дерев'яне пристосування, яким стукотить нічний сторож; калатало. Ніч. Село давно спить. Чути лише цокотушку колгоспного сторожа (Мам., Тв., 1962, 472).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цокотушка | цокотушки |
Родовий | цокотушки | цокотушок |
Давальний | цокотушці | цокотушкам |
Знахідний | цокотушку | цокотушки, цокотушок |
Орудний | цокотушкою | цокотушками |
Місцевий | на/у цокотушці | на/у цокотушках |
Кличний | цокотушко | цокотушки |