цідилок
ЦІДИЛОК, лка, ч., розм. Те саме, що цідилко. Мотря пішла, видоїла корову, процідила на цідилок молоко й погнала до череди корову (Н.-Лев., II, 1956, 283); Біля порога на кілку - глечик, металевий блискучий цідилок (Тют., Вир, 1964, 358); *Образно. На плечі сідав дощ. Надокучливий, як мошкара. Небо розвішало дірявий цідилок, а він просіював і просіював літній сум... (Гуц., Скупана.., 1965, 252).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цідилок | цідилки |
Родовий | цідилка | цідилків |
Давальний | цідилкові, цідилку | цідилкам |
Знахідний | цідилок | цідилки |
Орудний | цідилком | цідилками |
Місцевий | на/у цідилку | на/у цідилках |
Кличний | цідилку | цідилки |
цідилка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цідилка | цідилки |
Родовий | цідилки | цідилок |
Давальний | цідилці | цідилкам |
Знахідний | цідилку | цідилки |
Орудний | цідилкою | цідилками |
Місцевий | на/у цідилці | на/у цідилках |
Кличний | цідилко | цідилки |
цідилко
ЦІДИЛКО, а, с. Спеціальне сито або інший пристрій для проціджування чого-небудь (перев. молока). На поселеннях [трипільців] часто знаходять цідилка для виготовлення сиру (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цідилко | цідилка |
Родовий | цідилка | цідилок |
Давальний | цідилкові, цідилку | цідилкам |
Знахідний | цідилко | цідилка |
Орудний | цідилком | цідилками |
Місцевий | на/у цідилку | на/у цідилках |
Кличний | цідилко | цідилка |