цілоденне
цілоденний
ЦІЛОДЕННИЙ, а, е. Який триває протягом цілого дня, цілий день. У Підпори Гафійку ждала цілоденна робота (Коцюб., II, 1955, 51); Увечері вкрай знесилена цілоденними турботами, біганиною, телефонними дзвінками Ольга згадала за Провору (Донч., III, 1956, 447); Сонце, по-літньому веселе й пекуче, вже почало свій цілоденний шлях на безхмарному небі (Збан., Малин. дзвін, 1958, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | цілоденний | цілоденна | цілоденне | цілоденні |
Родовий | цілоденного | цілоденної | цілоденного | цілоденних |
Давальний | цілоденному | цілоденній | цілоденному | цілоденним |
Знахідний | цілоденний, цілоденного | цілоденну | цілоденне | цілоденні, цілоденних |
Орудний | цілоденним | цілоденною | цілоденним | цілоденними |
Місцевий | на/у цілоденному, цілоденнім | на/у цілоденній | на/у цілоденному, цілоденнім | на/у цілоденних |