чапля
ЧАПЛЯ, і, ж. Болотний дикий перелітний птах з великим дзьобом, довгою шиєю і довгими ногами, який живиться комахами, рибою, земноводними, плазунами та дрібними ссавцями. Гризунів знищують іноді і чорногузи, мартини, великі сорокопуди і чаплі (Корисні птахи.., 1950, 49); Обіч дороги длубається в болоті чапля (Ю. Янов., І, 1958, 228); *У порівн. Цар цвенькає; А диво-цариця, Мов та чапля меж птахами, Скаче, бадьориться (Шевч., І, 1963, 245); Чоловічок витягнув свою шию з горба, як чапля у дощ, і ловив кожне слово (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 324); Юля взяла відро і, високо, як чапля, підіймаючи ноги, побрела травищем до ріки (Тют., Вир, 1964, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чапля | чаплі |
Родовий | чаплі | чапель |
Давальний | чаплі | чаплям |
Знахідний | чаплю | чапель |
Орудний | чаплею | чаплями |
Місцевий | на/у чаплі | на/у чаплях |
Кличний | чапле | чаплі |