чарівницький
ЧАРІВНИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що чарівничий. - Віло біла, любая посестро, хоч у тебе розум чарівницький, але в тебе все ж дівоче серце - як обступлять вороги тісненько, то коли б ти, сестро, не злякалась (Л. Укр., І, 1951, 388); Для невтаємниченої людини у поведінці і діях Кармалюка справді було щось надприродне, нелюдське, чарівницьке (Вітч., 1, 1970, 205); З сусіднього гаю летять чарівницькі Пісні соловейка (Крим., Вибр., 1965, 72); Сотні порід дерев наче єдналися тут, у цій чарівницькій улоговині серед безмежного голого степу, у якийсь всесвітній ліс (Смолич, Світанок.., 1956, 540).
◇ Неначе (наче і т. ін. ) від помаху (за помахом) чарівницького жезла див. жезл.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чарівницький | чарівницька | чарівницьке | чарівницькі |
Родовий | чарівницького | чарівницької | чарівницького | чарівницьких |
Давальний | чарівницькому | чарівницькій | чарівницькому | чарівницьким |
Знахідний | чарівницький, чарівницького | чарівницьку | чарівницьке | чарівницькі, чарівницьких |
Орудний | чарівницьким | чарівницькою | чарівницьким | чарівницькими |
Місцевий | на/у чарівницькому, чарівницькім | на/у чарівницькій | на/у чарівницькому, чарівницькім | на/у чарівницьких |