черничий
ЧЕРНИЧИЙ, а, е. Прикм. до черниця1; // Належний черниці, такий, як у черниці. Народу в церкві було повно. Але майже половину всіх присутніх складали черниці, які тепер не носили своєї черничої одежі (Мик., II, 1957, 399); // перен. Власт. черниці; аскетично стриманий. Молода, весела, співуча Орися за ці кілька днів зробилася мовчазною, похмурою і нещасною, у всіх її рухах появилося щось черниче (Тют., Вир, 1964, 266).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | черничий | чернича | черниче | черничі |
Родовий | черничого | черничої | черничого | черничих |
Давальний | черничому | черничій | черничому | черничим |
Знахідний | черничий, черничого | черничу | черниче | черничі, черничих |
Орудний | черничим | черничою | черничим | черничими |
Місцевий | на/у черничому, черничім | на/у черничій | на/у черничому, черничім | на/у черничих |