чимскорше
ЧИМСКОРШЕ, присл., діал. Чимскоріш. Чимскорше вернувся Микула вверх яром у ліс, сів на коня і руслом потоку в'їхав у саму глибину лісу (Мак., Вибр., 1956, 427); Не раз сидить [Ганя] уночі коло маминого ліжка, а такий острах обхопить її душу, що чимскорше кидається в постіль і накривається з головою (Круш., Буденний хліб.., 1960, 18).