чинбарний
ЧИНБАРНИЙ, а, е. Стос. до чинення шкіри, пов'язаний з чинбарством. Зіна тоді працювала на шкіряному заводі, в чинбарному цеху (Десняк, Десну.., 1949, 393).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чинбарний | чинбарна | чинбарне | чинбарні |
Родовий | чинбарного | чинбарної | чинбарного | чинбарних |
Давальний | чинбарному | чинбарній | чинбарному | чинбарним |
Знахідний | чинбарний, чинбарного | чинбарну | чинбарне | чинбарні, чинбарних |
Орудний | чинбарним | чинбарною | чинбарним | чинбарними |
Місцевий | на/у чинбарному, чинбарнім | на/у чинбарній | на/у чинбарному, чинбарнім | на/у чинбарних |