чиношанування
ЧИНОШАНУВАННЯ, я, с. Шанування молодшими вищих за рангом, званням. - Хто ти? - Демобілізований солдат-арсеналець, маю честь повернутись,- відповідає Стоян, насилу додержуючи чиношанування (Довж., І, 1958, 42); Ось і казарма.. Отут маємо пройти всю стройову підготовку, опанувати статут морської служби, засвоїти чиношанування й дисципліну (Вітч., 11, 1967, 177).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чиношанування | чиношанування |
Родовий | чиношанування | чиношанувань |
Давальний | чиношануванню | чиношануванням |
Знахідний | чиношанування | чиношанування |
Орудний | чиношануванням | чиношануваннями |
Місцевий | на/у чиношануванні | на/у чиношануваннях |
Кличний | чиношанування | чиношанування |