чиргикати
ЧИРГИКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., виг., розм. 1. Проводити чим-небудь гострим (пилкою, ножем) по твердому предмету, створюючи деренчливі звуки.- Ти так, ніби для себе стараєшся, - жалівся Денис.. - Знай своє: чиргикай пилкою (Тют., Вир, 1964, 243); // Тручись об тверду поверхню, утворювати такі звуки. Лом чиргикає об сніг (Воскр., Взагалі.., 1948, 150).
2. Те саме, що щебетати 1. Ластівки чиргикають (Свидн., Люборацькі, 1955, 149).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиргикаю | чиргикаємо |
2 особа | чиргикаєш | чиргикаєте |
3 особа | чиргикає | чиргикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиргикатиму | чиргикатимемо |
2 особа | чиргикатимеш | чиргикатимете |
3 особа | чиргикатиме | чиргикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чиргикав | чиргикали |
Жіночий рід | чиргикала | |
Середній рід | чиргикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чиргикаймо | |
2 особа | чиргикай | чиргикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чиргикаючи | |
Минулий час | чиргикавши |