числення
ЧИСЛЕННЯ, я, с. 1. Сукупність прийомів найменування і позначення чисел у математиці. Всякий загальний спосіб найменування і позначення чисел називається системою числення, або нумерацією (Арифм., 1956, 11); Десяткова система числення.
^ Варіаційне числення див. варіаційний; Векторне числення див. векторний; Диференціальне числення - розділ математики, в якому вивчається диференціювання функцій; Інтегральне числення - розділ математики, де вивчаються властивості і способи відліку інтегралів. Перша парова машина не була б створена, якби на той час люди не пізнали інтегрального числення: адже для розрахунку маховика потрібно знати припустиму швидкість, при якій він не буде розірваний відцентровими силами на шматки, а це обчислюється з допомогою інтеграла (Наука.., 11, 1962, 32).
2. заст., рідко. Лік, рахунок. І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення, що задля сподіваної більшої користі радо посвячує меншу (Фр., VIII, 1952, 384).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | числення | числення |
Родовий | числення | числень |
Давальний | численню | численням |
Знахідний | числення | числення |
Орудний | численням | численнями |
Місцевий | на/у численні | на/у численнях |
Кличний | числення | числення |