чистовий
ЧИСТОВИЙ, а, е. 1. Переписаний начисто; протилежне чорновий. Рукописи великого Кобзаря, що дійшли до нас: тексти його творів, як поетичних, так і прозових, чернеткові (з варіантами ) та чистові, листи, записки, фольклорні записи.. опубліковано майже повністю (Літ. Укр., 3.VІІ 1962, 2); // Признач. для записів начисто. Чистовий зошит.
2. спец. Признач. для остаточної обробки деталей. Циліндричні фрези з малим зубом застосовуються для чистових робіт (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 50); Чистові різці застосовують при остаточній обробці деталі. Ними зрізують тонку стружку - припуск на чистову обробку (Різальні інстр.., 1955, 32).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чистовий | чистова | чистове | чистові |
Родовий | чистового | чистової | чистового | чистових |
Давальний | чистовому | чистовій | чистовому | чистовим |
Знахідний | чистовий, чистового | чистову | чистове | чистові, чистових |
Орудний | чистовим | чистовою | чистовим | чистовими |
Місцевий | на/у чистовому, чистовім | на/у чистовій | на/у чистовому, чистовім | на/у чистових |