чищений
ЧИЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до чистити. Якщо довгий час не чищені книги, в них заводяться паразити, які з'їдають їхні оправи (Хлібороб Укр., 1, 1969, 44); На ногах теліпались старі, давно не чищені зашкарублі шкарбани (Н.-Лев., III, 1956, 370); Все блищало на ньому: руде волосся, густе ластовиння, чищена цеглою мідь (Коцюб., II, 1955, 98).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чищений | чищена | чищене | чищені |
Родовий | чищеного | чищеної | чищеного | чищених |
Давальний | чищеному | чищеній | чищеному | чищеним |
Знахідний | чищений, чищеного | чищену | чищене | чищені, чищених |
Орудний | чищеним | чищеною | чищеним | чищеними |
Місцевий | на/у чищеному, чищенім | на/у чищеній | на/у чищеному, чищенім | на/у чищених |