чорномазий
ЧОРНОМАЗИЙ, а, е, розм. 1. Чорний від бруду, замазаний в землю, грязь і т. ін. Просовують до його [нього] рученята голі, чорномазі діти, страшні, сухі, тремтять од холоду... (Мирний, І, 1949, 251).
2. З темним кольором шкіри, дуже смуглий. -Шубу одягай! Замерзнеш у степу,- гукнув їй якийсь літній, чорномазий, як циган, козак (Тулуб, Людолови, II, 1957, 445); // у знач. ім. чорномазий, зого, ч.; чорномаза, зої, ж. Людина з таким обличчям.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чорномазий | чорномаза | чорномазе | чорномазі |
Родовий | чорномазого | чорномазої | чорномазого | чорномазих |
Давальний | чорномазому | чорномазій | чорномазому | чорномазим |
Знахідний | чорномазий, чорномазого | чорномазу | чорномазе | чорномазі, чорномазих |
Орудний | чорномазим | чорномазою | чорномазим | чорномазими |
Місцевий | на/у чорномазому, чорномазім | на/у чорномазій | на/у чорномазому, чорномазім | на/у чорномазих |