чуйний
ЧУЙНИЙ, чуйна, чуйне. 1. Який швидко й легко сприймає що-небудь за допомогою органів чуття (слуху, нюху і т. ін. ).-Якби хто біг, то було би чути, у мене вухо чуйне (Фр., VIII, 1952, 373); Чуйне солдатське вухо вловило у завиванні хуртовини далеку, ледь чутну рушничну стрілянину (Головко, II, 1957, 574); Хропуть чуйні коні, хапаючи ніздрями важкий сморід тліючого ганчір'я, горілої сажі, газу недавно вибухлих мін (Гончар, III, 1959, 378); // діал. Який прийшов до пам'яті, опритомнів. Сестра Меланія зовсім чуйна була: хоч очі од спання помаліли, та дивилися .. жваво (Вовчок, І, 1955, 255); *Образно. Вслухаюся в чуйну, дрімливу тишу, боюсь її сполохать, ледве дишу (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 66).
Чуйний сон - неглибокий, сторожкий сон. Ватя спала тривожним, чуйним сном, неначе дрімала дрімотою (Н.-Лев., IV, 1956, 143).
2. Те саме, що чулий 3. Мої спогади я присвячую молодим, сміливим і чуйним, їм віддаю я на суд юнацькі помилки й перемоги, щоб збудити їхні думки, щоб спонукати їх на шукання яскравіших просторів і горизонтів (Ю. Янов., II, 1958, 22); - Треба стояти лицем до мас, бути чуйним, культурним, діловим,- говорив він, проводжаючи обох аж до дверей (Шиян, Баланда, 1957, 199); Ленін був надзвичайно чуйний і уважний до товаришів, до простих людей (Ком. Укр., 4, 1960, 62); Чуйне ставлення до колишніх фронтовиків, інвалідів війни, піклування про сім'ї тих, хто не повернувся з полів битв, було і буде найпершим обов'язком (Ком. Укр., 6, 1975, 25).
3. Те саме, що чутливий 3. Публіцистика Я. Галана є чудовим прикладом єдності письменника з народом, чуйного реагування на всі важливі події в житті народу, який бореться за комунізм (Іст. укр. літ., II, 1956, 296); Отак, наче спадщина поколінь, дісталися Миколі чуйні руки до різьби і дороге дерево для різьби (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 20); Література - жива річ, і вона надзвичайно чуйна, можливо, чуйніша за всі інші мистецтва (Смолич, Розм. з чит., 1953, 140); // до чого, на що. Вразливий. Це так заболіло її, чуйну на всяку образу, що вона.. в гірких думках пролежала до вечора (Коцюб., І, 1955, 269).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чуйний | чуйна | чуйне | чуйні |
Родовий | чуйного | чуйної | чуйного | чуйних |
Давальний | чуйному | чуйній | чуйному | чуйним |
Знахідний | чуйний, чуйного | чуйну | чуйне | чуйні, чуйних |
Орудний | чуйним | чуйною | чуйним | чуйними |
Місцевий | на/у чуйному, чуйнім | на/у чуйній | на/у чуйному, чуйнім | на/у чуйних |