чуркало
ЧУРКАЛО, а, с., діал. Джерело (у 1 знач.). Оглянувся [Марусяк] за чуркалом, прислухався - чи не журчить де, але не було чути. Шукати не хотілося; зрештою пригадав, що й нема тут чуркала поблизу (Хотк., II, 1966, 108); Як пам'ятаю, гуцули пили тільки - і це не всякий - влітку жентицю на полонині та воду з чуркала (Козл., Сонце.., 1957, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чуркало | чуркала |
Родовий | чуркала | чуркал |
Давальний | чуркалу | чуркалам |
Знахідний | чуркало | чуркала |
Орудний | чуркалом | чуркалами |
Місцевий | на/у чуркалі | на/у чуркалах |
Кличний | чуркало | чуркала |
чуркати
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чуркаю | чуркаємо |
2 особа | чуркаєш | чуркаєте |
3 особа | чуркає | чуркають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чуркатиму | чуркатимемо |
2 особа | чуркатимеш | чуркатимете |
3 особа | чуркатиме | чуркатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | чуркав | чуркали |
Жіночий рід | чуркала | |
Середній рід | чуркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | чуркаймо | |
2 особа | чуркай | чуркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | чуркаючи | |
Минулий час | чуркавши |