шабатурка
ШАБАТУРКА, и, ж., діал. 1. Зменш. до шабатура. [Іван:] Ось ще й галстук.. І сорочка. (Дістає з маленького пакунка ). Шовкова, і черевики нові. (Виймає з шабатурки ) (Мик., І, 1957, 437); Сів [парубок] край столу, добридень оддав. Шабатурку одкрив да й малює (Ю. Янов., І, 1954, 19).
@ Зсохнутися (зсохтися, висохти і т. ін. ) на шабатурку - дуже схуднути. Маланка чорна, зсохлась уся на шабатурку (Коцюб., II, 1955, 32).
2. Палітурка.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шабатурка | шабатурки |
Родовий | шабатурки | шабатурок |
Давальний | шабатурці | шабатуркам |
Знахідний | шабатурку | шабатурки |
Орудний | шабатуркою | шабатурками |
Місцевий | на/у шабатурці | на/у шабатурках |
Кличний | шабатурко | шабатурки |