шабрити
ШАБРИТИ, рю, риш, недок., перех. Те саме, що шабрувати. Він весело розреготався, потім.. сказав: - Так, сьогодні будемо підшипники шабрити (Собко, Звич. життя, 1957, 53); Вдень вона.. шабрила, клепала, орудувала терпугом та зубилом, а увечері, умившись та одягнувши щось чистеньке, бігла на лекції (Роб. газ., 9.ІХ 1965, 2).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шабрю | шабримо |
2 особа | шабриш | шабрите |
3 особа | шабрить | шабрять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шабритиму | шабритимемо |
2 особа | шабритимеш | шабритимете |
3 особа | шабритиме | шабритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шабрив | шабрили |
Жіночий рід | шабрила | |
Середній рід | шабрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шабрімо | |
2 особа | шабри | шабріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шабрячи | |
Минулий час | шабривши |