шавкотіти
ШАВКОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Підсил. до шавкати. - А хто ж буде від нас [виступати]? - поцікавилась вона.- Збирався Сергієнко вакулівський, та застудився, зовсім захрип, тільки шавкотить (Гончар, II, 1959, 187); Чутно, як шавкотять чув'яки по засміченому дріб'язком бетону (Ле, Міжгір'я, 1953, 242); В хлівці тихо шавкотіли качки (Вирган, В розп. літа, 1959, 279).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шавкочу | шавкотимо |
2 особа | шавкотиш | шавкотите |
3 особа | шавкотить | шавкотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шавкотітиму | шавкотітимемо |
2 особа | шавкотітимеш | шавкотітимете |
3 особа | шавкотітиме | шавкотітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шавкотів | шавкотіли |
Жіночий рід | шавкотіла | |
Середній рід | шавкотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шавкотімо | |
2 особа | шавкоти | шавкотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шавкотячи | |
Минулий час | шавкотівши |