шаруватий
ШАРУВАТИЙ, а, е. Який має вигляд пласта; який складається з шарів (див. шар1 1, 4). Шаруваті склопластики добре зарекомендували себе як конструкційний матеріал (Веч. Київ, 27.I 1967, 3); Під верхньою двометровою товщею синювато-сірих мулів [Сиваша] залягають шаруваті мули, в яких тонкі пласти глини чергуються з білосніжним гіпсом (Наука.., 8, 1965, 9).
^ Шаруваті хмари - хмари у вигляді продовгуватих шарів. Взимку при шаруватих хмарах тепліше, ніж у безхмарну погоду, тому що хмари утримують тепло біля поверхні землі (Фіз. геогр., 5, 1956, 91).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шаруватий | шарувата | шарувате | шаруваті |
Родовий | шаруватого | шаруватої | шаруватого | шаруватих |
Давальний | шаруватому | шаруватій | шаруватому | шаруватим |
Знахідний | шаруватий, шаруватого | шарувату | шарувате | шаруваті, шаруватих |
Орудний | шаруватим | шаруватою | шаруватим | шаруватими |
Місцевий | на/у шаруватому, шаруватім | на/у шаруватій | на/у шаруватому, шаруватім | на/у шаруватих |