шаріат
ШАРІАТ, у, ч. У мусульман - система норм феодального права, а також релігійно-обрядових постанов і правил, що мають силу закону. - Ішанам з обителі нічого іншого не лишається, як шаріатом обґрунтувати ваше право на голодностепську землю й на воду з Кзил-Су (Ле, Міжгір'я, 1953, 375); Безпросвітне життя, беззаперечне підкорення диким законам шаріату - така була доля таджички. Вона була безсловесною рабинею, її могли купити і продати (Ком. Укр., 2, 1966, 76).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шаріат | шаріати |
Родовий | шаріату | шаріатів |
Давальний | шаріатові, шаріату | шаріатам |
Знахідний | шаріат | шаріати |
Орудний | шаріатом | шаріатами |
Місцевий | на/у шаріаті | на/у шаріатах |
Кличний | шаріате | шаріати |