шатнути
ШАТНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що метнутися. Ой шатнула челядонька козака єднати, Де взялися товариші його рятувати (Кост., І, 1967, 38); Ловці шатнули по гаях, Дались на полювання; Ріг, завжди чуваний в боях, Скликав до воювання (Граб., І, 1959, 412); Шатнула дітвора по кутках - знайшли журнал, старший сам ноту зняв і положив на столі (Свидн., Люборацькі, 1955, 30); З глибини вибігло з киями в руках кілька городян і шатнуло в завулок праворуч (Коч., П'єси, 1951, 253).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шатну | шатнемо |
2 особа | шатнеш | шатнете |
3 особа | шатне | шатнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шатнув | шатнули |
Жіночий рід | шатнула | |
Середній рід | шатнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шатнімо | |
2 особа | шатни | шатніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шатнувши |